Викиди NOx з біомаси

Обмеження викидів

Оксиди азоту (NOx) є однією з головних проблем під час спалювання біомаси. На відміну від викопного палива, NOx тут значною мірою утворюється з азоту, який вже присутній у паливі. За даними МЕА Bioenergy, лише частина цього азоту перетворюється на NOx; решта залишається в золі або перетворюється на нешкідливий газоподібний азот (N₂). 

Це пропонує відправні точки для обмеження викидів у джерелі. Наприклад, схоже, що зміни в самому горінні можуть мати значний вплив. Прикладами є нижчі локальні температури полум'я, добре регульоване постачання кисню та поетапне горіння. Зокрема, розумний розподіл повітря та палива (ступінчасте згоряння) може значно зменшити утворення NOx — часто без необхідності додаткових методів подальшого згоряння. 

Якщо потрібне подальше скорочення, можливі додаткові заходи. Однак важливо, щоб вони добре узгоджувалися з усією системою. Такі фактори, як якість палива та температура димових газів, відіграють у цьому важливу роль. Застосування лише окремих рішень «на кінці труби» без оптимізації самого горіння часто призводить до збільшення витрат та складності експлуатації на практиці. 

Найважливіший урок міжнародних досліджень (і власного досвіду KARA) полягає в тому, що найбільших і найстабільніших скорочень досягають шляхом оптимізації всієї системи — від вибору палива до управління процесом. 

Джерела: 
МЕА Біоенергетика · Європейська комісія – Мандат JRC щодо біомаси · Bioenergy Europe